четверг, 28 апреля 2016 г.
Експрес-урок - Паска, Пасха чи Великдень?
Это краткое описание поста для главной страницы А это то что мы спрячем
воскресенье, 17 апреля 2016 г.
Що читати сучасним дітям? 45 найкращих українських авторів
Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва.Українська дитяча література – досить багата та різноманітна, хоча з першого погляду так і не скажеш. У книгарнях можемо побачити засилля книг іноземних авторів і досить часто – російською мовою. А що ж для дітей писали українці?
Український контент підібрав перелік найкращих дитячих літераторів – класиків та сучасників, твори яких дійсно заслуговують на увагу! Тож – приємного читання…
Класика
1. Андієвська Емма. Казки Емми Андієвської.
2. Білоус Дмитро. «Диво калинове». Поезія
3. Васильченко Степан. «Приблуда».
4. Винниченко Володимир. «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем».
5. Вінграновський Микола. «Сіроманець».
6. Гуцало Євген. «Лелеченя».
7. Калинець Ігор. «Вертеп маленького хлопчика».
8. Королів-Старий Василь. «Нечиста сила», «Хуха-Моховинка», «Потерчата».
9. Костенко Ліна. «Бузиновий цар».
10. Коцюбинський Михайло. «Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник».
11. Лариса Письменна. «Павлик-Равлик», «Як Петрик на дні моря жив», «Богатир Жовте Око», «Тисяча вікон і один журавель», «Чарівник на тонких ніжках», «Чап-Чалап».
12. Лепкий Богдан. «Казка мойого життя».
13. Леся Українка. «Біда навчить».
14. Марія Познанська. «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі», «Чим пахне коровай», «Про золоті руки», «Про білий халат і наших малят».
15. Микола Трублаїні. «Крила рожевої чайки»,«Мандри Закомарика»,«Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку».
16. Наталія Забіла. цикл віршів «Про дівчинку Маринку», «Катруся вже велика», «Телефон», «Подорож до казкового лісу», «Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда». Поезія.
17. Нестайко Всеволод. «Незвичайні пригоди в Лісовій школі», «В країні Сонячних зайчиків», «Тореадори з Васюківки».
18. Павличко Дмитро. «Золоторогий олень».
19. Пчілка Олена. «Сосонка», «Рафаелеві янголята».
20. Симоненко Василь. «Цар Плаксiй i Лоскотун», «Подорож в краïну Навпаки».
21. Франко Іван. «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Малий Мирон», «Красне писання», «Олівець».
22. Шевчук Валерій. «Панна квітів: Казки».
2. Білоус Дмитро. «Диво калинове». Поезія
3. Васильченко Степан. «Приблуда».
4. Винниченко Володимир. «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем».
5. Вінграновський Микола. «Сіроманець».
6. Гуцало Євген. «Лелеченя».
7. Калинець Ігор. «Вертеп маленького хлопчика».
8. Королів-Старий Василь. «Нечиста сила», «Хуха-Моховинка», «Потерчата».
9. Костенко Ліна. «Бузиновий цар».
10. Коцюбинський Михайло. «Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник».
11. Лариса Письменна. «Павлик-Равлик», «Як Петрик на дні моря жив», «Богатир Жовте Око», «Тисяча вікон і один журавель», «Чарівник на тонких ніжках», «Чап-Чалап».
12. Лепкий Богдан. «Казка мойого життя».
13. Леся Українка. «Біда навчить».
14. Марія Познанська. «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі», «Чим пахне коровай», «Про золоті руки», «Про білий халат і наших малят».
15. Микола Трублаїні. «Крила рожевої чайки»,«Мандри Закомарика»,«Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку».
16. Наталія Забіла. цикл віршів «Про дівчинку Маринку», «Катруся вже велика», «Телефон», «Подорож до казкового лісу», «Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда». Поезія.
17. Нестайко Всеволод. «Незвичайні пригоди в Лісовій школі», «В країні Сонячних зайчиків», «Тореадори з Васюківки».
18. Павличко Дмитро. «Золоторогий олень».
19. Пчілка Олена. «Сосонка», «Рафаелеві янголята».
20. Симоненко Василь. «Цар Плаксiй i Лоскотун», «Подорож в краïну Навпаки».
21. Франко Іван. «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Малий Мирон», «Красне писання», «Олівець».
22. Шевчук Валерій. «Панна квітів: Казки».
Сучасна література
пятница, 15 апреля 2016 г.
Як навчити дитину читати швидко та невимушено
Кожний батько читача-початківця знає, що знайомство з літерами та словами – це тільки початок. У той час як ваша дитина спотикається через кожне речення, працює над поповненням словарного запасу, і її впевненість весь час чергується з розчаруванням, ви, мабуть, ставите собі запитання: «Коли ж урешті-решт моя дитина навчиться добре читати?».
Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.
Нижче наводяться п’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання.
Читайте вголос і виразно. Джессі Вайз зі США, будучи «педагогом взірцевих батьків» і консультантом у питаннях домашнього навчання, підкреслює, що процес моделювання швидкості читання – це найкорисніше, що можуть зробити батьки для своїх дітей, щоб допомогти їм досягти доброї швидкості читання. Дітям необхідно чути тексти, які читаються гладко й легко. Їм також дуже важливо чути приклади виразного читання. Коли ви читаєте вголос, не бійтесь підкреслити емоції, що відбивають тон тексту, такі як хвилювання чи смуток, радість чи здивування. Покажіть дитині, що вірно прочитане слово допомагає розкрити його сенс.
Практика і ще раз практика. Читання, як і будь-яка інша навичка, щоби стати досконалою, потребує послідовно повторюваної практики. Мета швидкості читання в тому, щоб читати настільки «гладко» й легко, щоб це відбувалось автоматично й невимушено. Єдине, у чому є потреба, це час і зусилля.
Вайз каже: «Спортсмени та музиканти багато практикуються, щоби досягнути майстерності. Я гадаю, що та сама стратегія працює й у відношенні читання. Швидкість краще за все розвивається шляхом повторного читання одного й того самого уривка вголос до тих пір, доки не буде досягнута швидкість». Для цього моделюйте читання вголос, використовуючи певний фрагмент тексту. Виберіть невеликий абзац із приблизно ста слів. Нехай ваша дитина прочитає його кілька разів – до чотирьох разів за один підхід.
Точно визначте проблеми. Є три основних елементи швидкості читання: швидкість, точність і просодія (наскільки добре читач використовує зміни в тоні голосу, інтонацію, акценти, наголоси, паузи й т. ін., щоби передати смисл та емоції). Коли ви слухаєте, як ваша дитина читає вголос, звертайте увагу на всі ці три складові й постарайтеся зрозуміти, з якою з них вона має труднощі.
Вайз каже, що проблеми зі швидкістю можуть проявлятись по-різному. «Здогадується дитина про незнайоме слово за контекстом чи фонетичним звучанням? Чи складно це для неї?», – задається запитанням Вайз. Один зі способів з’ясувати, чи перевищено поточний рівень її комфортного читання, це підрахунок кількості слів, на яких дитина спотикається. За словами Вайз, «…якщо дитина невірно прочитує більш ніж одне слово з кожних двадцяти, вона буде зосереджувати свою увагу на розпізнаванні слів, а не на швидкості», отже, мати труднощі.
Зробіть читання захоплюючим. Незважаючи на те що практика дуже важлива, не перетворюйте читання на тяжку працю, якої ваша дитина просто почне боятися. Замість того щоби перетворювати цей процес на рутину з фіксованим графіком, спробуйте включити читання вголос у серію захоплюючих спільних заходів з дитиною.
Якщо ваша дитина – юний актор, який подає надії, створіть театральне дійство з улюбленої історії. Вам не потрібні реквізит, костюми й навіть сцена. Ілюстровані книги із двома чи більше дійовими особами чудово підійдуть для цього, але пам’ятайте: якщо історія не буде цікавою та веселою, то вистава не вийде. Створіть свій власний випуск новин – це ще один вид діяльності, який дозволить попрактикуватись у швидкості читання. Ви можете записати короткі новини разом з вашою дитиною або використати спрощені версії історій з газети, а потім декламувати їх, як диктор телебачення.
Використовуйте аудіокниги. Аудіокниги – це величезний ресурс, адже звичайно їх читають професійні актори, націлені на створення цілого спектаклю, використовуючи при цьому всі можливості свого голосу, – саме такого виразного моделювання діти й потребують. Крім того, аудіокниги можуть бути особливо корисними в якості незалежного засобу для навчання дітей старшого віку, які все ще б’ються над читанням, але не хочуть сидіти й займатися з батьками.
Вайз пропонує такі кроки: «Виберіть частину аудіокниги (або частину книги, яку ви читаєте вголос). Прослідкуйте за тим, щоби дитина уважно прослухала її. Потім хай вона спробує прочитати її вголос разом з вами чи записом. Далі хай спробує прочитати цей уривок вголос самостійно, а ви послухайте, як вона буде це робити».
Аудіокниги можна купити (або скачати) у книжковому магазині, у бібліотеці чи Інтернет-магазині.
Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.
Нижче наводяться п’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання.
Читайте вголос і виразно. Джессі Вайз зі США, будучи «педагогом взірцевих батьків» і консультантом у питаннях домашнього навчання, підкреслює, що процес моделювання швидкості читання – це найкорисніше, що можуть зробити батьки для своїх дітей, щоб допомогти їм досягти доброї швидкості читання. Дітям необхідно чути тексти, які читаються гладко й легко. Їм також дуже важливо чути приклади виразного читання. Коли ви читаєте вголос, не бійтесь підкреслити емоції, що відбивають тон тексту, такі як хвилювання чи смуток, радість чи здивування. Покажіть дитині, що вірно прочитане слово допомагає розкрити його сенс.
Практика і ще раз практика. Читання, як і будь-яка інша навичка, щоби стати досконалою, потребує послідовно повторюваної практики. Мета швидкості читання в тому, щоб читати настільки «гладко» й легко, щоб це відбувалось автоматично й невимушено. Єдине, у чому є потреба, це час і зусилля.
Вайз каже: «Спортсмени та музиканти багато практикуються, щоби досягнути майстерності. Я гадаю, що та сама стратегія працює й у відношенні читання. Швидкість краще за все розвивається шляхом повторного читання одного й того самого уривка вголос до тих пір, доки не буде досягнута швидкість». Для цього моделюйте читання вголос, використовуючи певний фрагмент тексту. Виберіть невеликий абзац із приблизно ста слів. Нехай ваша дитина прочитає його кілька разів – до чотирьох разів за один підхід.
Точно визначте проблеми. Є три основних елементи швидкості читання: швидкість, точність і просодія (наскільки добре читач використовує зміни в тоні голосу, інтонацію, акценти, наголоси, паузи й т. ін., щоби передати смисл та емоції). Коли ви слухаєте, як ваша дитина читає вголос, звертайте увагу на всі ці три складові й постарайтеся зрозуміти, з якою з них вона має труднощі.
Вайз каже, що проблеми зі швидкістю можуть проявлятись по-різному. «Здогадується дитина про незнайоме слово за контекстом чи фонетичним звучанням? Чи складно це для неї?», – задається запитанням Вайз. Один зі способів з’ясувати, чи перевищено поточний рівень її комфортного читання, це підрахунок кількості слів, на яких дитина спотикається. За словами Вайз, «…якщо дитина невірно прочитує більш ніж одне слово з кожних двадцяти, вона буде зосереджувати свою увагу на розпізнаванні слів, а не на швидкості», отже, мати труднощі.
Зробіть читання захоплюючим. Незважаючи на те що практика дуже важлива, не перетворюйте читання на тяжку працю, якої ваша дитина просто почне боятися. Замість того щоби перетворювати цей процес на рутину з фіксованим графіком, спробуйте включити читання вголос у серію захоплюючих спільних заходів з дитиною.
Якщо ваша дитина – юний актор, який подає надії, створіть театральне дійство з улюбленої історії. Вам не потрібні реквізит, костюми й навіть сцена. Ілюстровані книги із двома чи більше дійовими особами чудово підійдуть для цього, але пам’ятайте: якщо історія не буде цікавою та веселою, то вистава не вийде. Створіть свій власний випуск новин – це ще один вид діяльності, який дозволить попрактикуватись у швидкості читання. Ви можете записати короткі новини разом з вашою дитиною або використати спрощені версії історій з газети, а потім декламувати їх, як диктор телебачення.
Використовуйте аудіокниги. Аудіокниги – це величезний ресурс, адже звичайно їх читають професійні актори, націлені на створення цілого спектаклю, використовуючи при цьому всі можливості свого голосу, – саме такого виразного моделювання діти й потребують. Крім того, аудіокниги можуть бути особливо корисними в якості незалежного засобу для навчання дітей старшого віку, які все ще б’ються над читанням, але не хочуть сидіти й займатися з батьками.
Вайз пропонує такі кроки: «Виберіть частину аудіокниги (або частину книги, яку ви читаєте вголос). Прослідкуйте за тим, щоби дитина уважно прослухала її. Потім хай вона спробує прочитати її вголос разом з вами чи записом. Далі хай спробує прочитати цей уривок вголос самостійно, а ви послухайте, як вона буде це робити».
Аудіокниги можна купити (або скачати) у книжковому магазині, у бібліотеці чи Інтернет-магазині.
четверг, 14 апреля 2016 г.
Взгрустнулось – як сказати українською? Експрес-урок
Это краткое описание поста для главной страницы А это то что мы спрячем
среда, 13 апреля 2016 г.
воскресенье, 10 апреля 2016 г.
ОБУЧЕНИЕ В ИСПАНИИ
Даже если ребенок нарисует настоящий ужас, его никто не станет «кошмарить» за это. Конечно, хорошую оценку не поставят, но бездарем не назовут – просто будут мотивировать, чтобы рисовал лучше.
Даже если ребенок нарисует настоящий ужас, его никто не станет «кошмарить» за это. Конечно, хорошую оценку не поставят, но бездарем не назовут – просто будут мотивировать, чтобы рисовал лучше.
Если у него нет слуха и голоса, а он хочет выступать на школьном концерте – ему никто не откажет. Да, такие концерты иногда нельзя слушать без улыбки (по сравнению с ними, наши школьные выступления – как Большой театр), но зато у ребенка не возникает комплексов.
пятница, 1 апреля 2016 г.
Профессор теоретической физики Митио Каку о будущем школ и университетов через 100 лет
В прошлом году газета The New York Times назвала Митио Каку одним из самых умных людей Нью-Йорка. Американский физик японского происхождения провел ряд исследований в области изучения черных дыр и ускорения расширения Вселенной, стал основателем теории string, признанной основной моделью физики. В активе ученого -восемь книг-бестселлеров, циклы передач на BBC и Discovery. Каку - преподаватель с мировым именем: он профессор теоретической физики в университете Нью-Йорка, много путешествует по миру с лекциями. Митио Каку рассказал "ВД", каким он видит образование будущего.
В своей книге "Физика будущего" вы пишете, что образование будет базироваться на интернет-технологиях и гаджетах типа Google Glasses. Какие еще глобальные изменения произойдут в сфере обучения?
- Самое главное - учеба уже не будет базироваться на запоминании. Совсем скоро компьютеры и очки Google Glass трансформируются в крохотные линзы, предоставляющие возможность загружать всю необходимую информацию. Уже существуют очки дополненной реальности, у которых есть такая функция. Поэтому через год-два школьники и студенты на экзаменах смогут запросто искать ответы на вопросы в интернете: достаточно моргнуть - и появится нужная информация. С одной стороны, не нужно будет перегружать мозг бесполезными знаниями, основной процент которых, как показывает практика, впоследствии не используется. С другой -
Чтобы добиться реального успеха, нужно развивать те способности, которые недоступны роботам: креативность, воображение, инициативу, лидерские качества. Общество постепенно переходит от товарной экономики к интеллектуально-творческой
освободившийся умственный резерв переориентируется на развитие способности думать, анализировать, аргументировать и принимать в итоге верные решения.
В таком случае отпадет необходимость и в экзаменах, и в преподавателях?
- Безусловно, мы станем более автономными, будем брать большую ответственность за свою жизнь, соответственно, не понадобятся какие-либо "контролирующие органы". Люди станут образовывать сами себя, причем реально осознавая, какие именно знания им нужны. А если необходима консультация, они получат ее, например, у "умной" стены. Очень скоро такие устройства, основанные на технологиях искусственного интеллекта, будут располагаться повсеместно: в квартирах, офисах, на улицах. Достаточно будет приблизиться к стене и сказать: "Я хочу поговорить с профессором биологии". И тут же на стене появится ученый, который может дать вам всю нужную информацию. Такая система будет применима не только в области образования, но и в других сферах: медицине, юриспруденции, дизайне, психологии и пр. Конечно, реальные специалисты, например хирурги, будут нужны, но простые проблемы можно будет решить виртуально. Что касается учителей, то они "живьем" уж точно не понадобятся.
Смогут ли люди быстро перестроиться на самообразование, онлайн-обучение?
- Университетские онлайн-курсы уже существуют, это действительно блестящая идея. Правда, процент бросивших учебу на таких программах пока очень высок. Это связано с тем, что люди еще не перестроились, не научились работать без наставника по принципу "только ты и монитор компьютера", у них нет высокой мотивации. С другой стороны, онлайн-система только зарождается, ее нужно корректировать. Но развивается и совершенствуется она довольно быстро, и, безусловно, именно за ней образование предстоящих 50 лет. Университеты сохранятся, но это будут преимущественно виртуальные вузы, обучение в которых основано на облачной системе. Тех, кто посещает лекции в традиционных учебных заведениях, будут считать неудачниками. О них будут говорить: "Он не смог сам сконструировать свое образование".
Опорні школи: навіщо, як, коли
Міністерство освіти та науки України підготувало коротку презентацію щодо основних принципів організації опорної школи.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)